ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ
Будiвельнi матерiали
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСIВ РОДОВИЩ
ПIСКУ ТА ГРАВIЮ
ДБН В.2.7-31-95
Видання офiцiйне
Держкоммiстобудування України
Київ 1997
ДБН В.2.7-31-95
РОЗРОБЛЕНI Державною комiсiєю України по запасах
корисних копалин (ДКЗ України)
ВНЕСЕНI Управлiнням будiвельної iндустрiї, механiзацiї
i промисловостi будiвельних матерiалiв
Держкоммiстобудування України
ЗАТВЕРДЖЕНI Наказом Державного комiтету України у справах
мiстобудування i архiтектури
вiд 14.09.95 р. 188 i введенi в дiю 01.01.96 р.
ДБН В.2.7-31-95
ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ
-------------------------------------------------------------------
Будiвельнi матерiали ДБН В.2.7-31-95
Порядок визначення запасів родовищ Вводяться вперше
піску та гравію
-------------------------------------------------------------------
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Данi норми установлюють порядок визначення запасiв родовищ пi-
ску та гравiю, застосування "Классификации запасов месторождений и
природних ресурсов твердих полезных ископаемых" до родовищ пiску
та гравiю. Обов'язковi вимоги нормативного документа викладенi в
роздiлах, пунктах i пiдпунктах:3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2;
4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3;
4.5.2; 4.5.4; 4.6.3; 4.7.3; 4.8; 4.11; 5.1; 5.3; 6.1.1-6.1.4;
6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8.
Рекомендованi вимоги - в рештi роздiлiв, пунктiв i пiдпунктiв.
Норми повиннi виконуватись i враховуватись усiма органiзацiями
i пiдприємствами, незалежно вiд форм власностi i вiдомчої пiдпоряд-
кованостi, при геологiчному розвiдуваннi, оцiнюваннi якостi i
експлуатацiї родовищ пiску та гравiю, проектуванню пiдприємств по
видобуванню i переробленню мiнеральної сировини.
2 ТЕРМIНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Цей нормативний документ вмiщує такi основнi термiни:
2.1 Природний пiсок - сипка дрiбноуламкова гiрська порода,
що являє собою сумiш обкатаних рiз-
ною мiрою зерен розмiром вiд 0,05 мм
до 5,0 мм.
2.2 Гравiй - сипка порода з зерен розмiром вiд
5,0 мм до 70,0 мм, обкатаних рiзною
мiрою. Добре обкатаний гравiй зветься
галькою.
2.3 Гравелистий пiсок - порода з вмiстом уламкiв, якi перевищу-
ють за розмiром пiщанi частки вiд 10
до 15%.
2.4 Пiщано-гравiйна сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини вiд
15 до 30%.
2.5 Гравiйно-пiщана сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини
бiльше 30%.
2.6 Валуни - обкатанi уламки гiрської породи розмi-
ром бiльше 70мм.
З КЛАСИФIКАЦIЯ ПIСКIВ I РОДОВИЩ ПIСКIВ ТА ГРАВIЮ
3.1 В залежностi вiд речовинного складу розрiзняють пiски мо-
номiнеральнi, олiгомiктовi та полiмiктовi.
3.1.1 Мономiнеральнi пiски - пiски, уламковий матерiал яких склада-
ється переважно iз зерен одного
мiнералу.
- 2 -
ДБН В.2.7-31-95
3.1.2 Олiгомiктовi пiски - пiски, що складаються iз зерен двох-
трьох мiнералiв з переважним вмiстом
одного iз них.
3.1.3 Полiмiктовi пiски - пiски, що складаються iз уламкiв гiр-
ських порiд i мiнералiв рiзного
складу.
3.2 Основнi мiнерали, що утворюють пiски, - кварц, польовi
шпати, кальцит та iншi. Найбiльш поширенi складовi домiшки - слюди,
карбонати, гiпс, iльменiт, циркон, монацит; рiдше - iншi мiнерали.
3.3 Валуни та гравiй переважно складаються iз уламкiв мiцних
гiрських порiд - гранiту, гнейсу, дiабазу, кварциту i твердих мiне-
ралiв - кварцу та iнших; досить часто, особливо у складi крупних
фракцiй, присутнi уламки слабких порiд - сланцiв, вапнякiв, доломi-
тiв, пiсковикiв.
3.4 В залежностi вiд форми зерен пiсок, гравiй i валуни розпо-
дiляються на округлi, кулястi, округлокулястi i кулястi (лускатi чи
подовженi). За характером поверхнi - на частки з рiвною, нерiвною
та шорсткуватою поверхнями.
3.5 В залежностi вiд генезису родовища пiскiв розрiзняють алю-
вiальнi (рiчковi), морськi, льодовиковi та еоловi; гравiю - алювiа-
льнi. Елювiальнi, делювiальнi, пролювiальнi та озернi пiски в
Українi промислового значення не мають. Дрiбнi поклади цих пiскiв
можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цiлей.
Валуни iнколи зустрiчаються в морських вiдкладеннях та алювiальних
вiдкладеннях гiрських рiчок.
3.5.1 Алювiальнi родовища мають найбiльше поширення. Поклади
переважно видовженi, зерновий їх склад для рiвнинних рiчок вiдносно
постiйний, пiщаний, для Прикарпатського регiону - пiщаногравiйний,
рiзнорiдний за спiввiдношенням фракцiй.
Серед алювiальних родовищ розрiзняють заплавнi (русловi) i тi,
що належать до бiльш високих терас. Заплавнi характеризуються прак-
тично повною обводненiстю i необхiднiстю застосування спецiальних
технiчних засобiв видобутку.
Оцiнка запасiв заплавних пiщаних i гравiйних родовищ повинна
вмiщувати iнженерно-геологiчнi розрахунки стiйкостi рухливих (тих,
що формуються) пiщано-гравiйних мас за контуром запасiв з метою
прогнозування впливу видобутку на iнженернi споруди i комунiкацiї,
що розташованi в долинi найближчого району родовища.
3.5.2 Морськi пiщанi родовища розподiляються на сучаснi i до-
четвертиннi. Поклади звичайно вiдрiзняються хорошим сортуванням ма-
терiалу, обкатанiстю зерен, вiдносно стабiльним зерновим складом.
3.5.3 Льодовиковi родовища в Українi (переважно пiщанi)
пов'язанi з озами, рiдше з камами, зандровими рiвнинами (полями) та
прохiдними долинами.
3.5.3.1 Ози розвинутi на пiвнiчному Полiссi, мають подовжену
валоподiбну форму (до 1-2 км) завширшки 100-150 м, складенi перева-
жно дрiбно-, середньозернистими хорошого сортування пiсками, нерiд-
ко з домiшкою гальки кристалiчних порiд.
- 3 -
ДБН В.2.7-31-95